FIЇNKA - Афини

Може хто знає,Єк рай виглідає?Може хто знаєВ кого спитати?Нашо будемоДурно шукати,Якшо є ти, я й Карпати.Ми з тобою пройдемоси по плаюІ моя рука в твоїх руках.Дивис, мій миленький,Тут я маленьковБігала босов по царинках.І немає на світі більше раю,Як той, шо ти сам собі найшов.Я його виділа, я йго знаю,Там і жиє любов.А там ростут афини, афиниВ лісі за горбом.І як то так трафило, трафилоБути нам разом?А там ростут афини, афини…Ягидочок смак.То є моє вічне літоНа твоїх губах.Може в тім раюСонце не спит?Може там душіПрозорі?В кого спитаю -Кождий мовчит.Добре,шо ми єІ гори.Ми з тобою пройдемоси по краю,Де мрії пилуютси в вітрах.Дивис, мій миленький,Тепер наш маленькийБігає з нами по царинках.І немає на світі більше раю,Як той, шо ти сам собі найшов.Я його виділа, я йго знаю,Там і жиє любов.А там ростут афини, афиниВ лісі за горбом.І як то так трафило, трафилоБути нам разом?А там ростут афини, афини…Ягидочок смак.То є моє вічне літоНа твоїх губах.Враз життєЄк гіркі ягідочки,А з тобовСолодкі,та як мед.Най там кажут,Хто, шо собі схоче,Ми є вічні,Та як сей момент,Коли ростут афини…Коли ростут афини, афиниВ лісі за горбом.І як то так трафило, трафилоБути нам разом?А там ростут афини, афини…Ягидочок смак.То є моє вічне літоНа твоїх губах.