Геля Зозуля & Віктор Павлік - Шик і Дим

Вона пішла за ним — й згубилась в сутінкахЙ знайти він міг її лиш у своїх рукахАле нема його — лиш світло ліхтарівА у її душі вогонь до тла згорів…Але нема його — лиш світло ліхтарівА у її душі вогонь до тла згорів…І лишився лиш шик і димІ він — без неї, а вона з нимА в душі так гримить грімІ лишився лиш шик і димІ вона йшла за ним, йому так вірилаІ в мріях вже своїх білу сукню мірялаА він забув ім’я як її пишетьсяНевже любов так легко, легко кришиться?А він забув ім’я як її пишетьсяНевже любов так легко, легко кришиться?І лишився лиш шик і димІ він — без неї, а вона з нимА в душі так гримить грімІ лишився лиш шик і димОй, мамо, шик і дим, шик і дим…Ой, мамо, шик і дим, шик і дим…Ой, мамо, шик і дим…Ой, мамо, шик і дим…І лишився лиш шик і димІ він — без неї, а вона з нимА в душі так гримить грімІ лишився лиш шик і дим