Павло Доскоч - Пшениця колоситься

На-на, на-на-на-на-на
На-на, на-на-на-на-на

На полі килимом лежить доспіле жито
Купається вечірняя роса
Тебе немає та минає літо
Дозріла сонцем нива золота

Згадалось, як гуляли до світанку
І вітер нам наспівував пісень
При зорях ми давали обіцянку
І зустрічали кожен новий день!

А в полі хвилею пшениця та колоситься
А моє серденько до твого серця проситься
Тріпоче жайвір і зліта твоєю звісткою
Я за тобою полечу і стану піснею!

А в полі хвилею пшениця та колоситься
А моє серденько до твого серця проситься
Тріпоче жайвір і зліта твоєю звісткою
Я за тобою полечу і стану піснею!

Ти в місті вже давно, а я на полі
Кладу в покоси жито у жнива
В спекотні дні, в ночі, як сяють зорі
Перед очима тільки ти одна

Кохання інше в тебе є, напевно
Та я тебе чекаю, як колись
І все надіюсь та, мабуть, даремно
Шепчу про себе: Люба повернись!

А в полі хвилею пшениця та колоситься
А моє серденько до твого серця проситься
Тріпоче жайвір і зліта твоєю звісткою
Я за тобою полечу і стану піснею!

А в полі хвилею пшениця та колоситься
А моє серденько до твого серця проситься
Тріпоче жайвір і зліта твоєю звісткою
Я за тобою полечу і стану піснею!

А в полі хвилею пшениця та колоситься
А моє серденько до твого серця проситься
Тріпоче жайвір і зліта твоєю звісткою
Я за тобою полечу і стану піснею!

А в полі хвилею пшениця та колоситься
А моє серденько до твого серця проситься
Тріпоче жайвір і зліта твоєю звісткою
Я за тобою полечу і стану піснею!

На-най, на-на-на-на-на
На-най, на-на-на-на-на