KOLA - Край

Вона не любила чекати
Але дуже любила троянди
Він мав би їй подзвонити, та не подзвонив
То до чого тут "мав би"?

Вона вважала, що люди пішли від Бога
А він — лиш один від мавпи
Бо скільки разів просила, що "мав би"
А він навіть не набирав

Край, моє серце край
Це вже край, кричала вона, знаю точно — край
Край, моє серце край
Він ніби кіт, що почуттями як м'ячиком грає

Край, моє серце край
Це вже край, кричала вона, знаю точно — край
Край, моє серце край
Він ніби кіт, що почуттями як м'ячиком грає

То не люди обманюють і обіцяють
То не люди — то брешуть телефони
І чому в моєму серці іскра догорає?
То не люди — то спізнились Купідони

То не люди на душі лишають шрами
То не люди — то їхні гострі жарти
То не люди все перетворюють на драми
То актори абсурдного театру

Вона ловила губами так жадібно
Їх останні вечори і поцілунки
Він перемкнув її, мов пісню на радіо
Це означало лиш одне — кінець стосунків

Край, моє серце край
Це вже край, кричала вона, знаю точно — край
Край, моє серце край
Він ніби кіт, що почуттями як м'ячиком грає

Край, моє серце край
Це вже край, кричала вона, знаю точно — край
Край, моє серце край
Він ніби кіт, що почуттями як м'ячиком грає